Тобі належить подих мій, як перший, так останній,
В Твоїх долонях все життя - бажання і прохання.
Ти Той, Хто крила береже, хоч і слабкої, віри.
Ти Той, Хто зміцнює в путі, прощає нас без міри.
Лікуєш Ти серця людей, лиш дотиком любові,
Коли говориш Ти до нас на особливій мові.
Черпаємо в Тобі життя, яке без недостачі.
І потішаєш Ти тоді, коли серденько плаче...
Тобі належить подих мій, як перший, так останній,
Ти відповідь на всі мої нелегкі запитання!
Люба Охман,
Spartanburg USA
Меня зовут Люба Охман. Люблю Господа и хочу Ему служить чем могу. Я очень люблю петь и иногда пишу свои песни. Стихи начала писать с лет 12ти. Пишу о том, что на сердце.
Буду рада любому отзыву. Заранее спасибо. e-mail автора:lyubaokhman@yahoo.com
Прочитано 1021 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Доверять, уповать, полагаться - Olga Когда чувствую надвигающуюся волну сомнений, повторяю себе: "Доверять, уповать, полагаться" и это помагает. Да поможет мой стих и Вам!
Прощение - Наташа Дивак Дорогие критики и просто читатели! Я вовсе не хочу никого обидеть своим творчеством, я просто пишу, потому, что не могу не писать! И всё, чего мне хотелось,это поделиться этим с вами. Я не хочу состязаться в словопрении ни с кем из вас! Если вас так ранит моё творчество,не читайте, а если хотите поправить что-то, давайте обойдёмся без оскарблений! Благослови вас Бог!